Заняття ШПМ "Світоч" з теми:

"Сучасне навчальне заняття як важлива сходинка у професійному зростанні керівника гуртка"

Підготувала: завідувачка методичного відділу Палієнко Тетяна Володимирівна

Вітаю, колеги. Тема виступу "Сучасне навчальне заняття як важлива сходинка у професійному зростанні керівника гуртка", але розпочати пропоную з експрес хвилинки-мовлинки.

Друзі, в якому випадку ми вживаємо слово занЯття, а в якому заняттЯ? (відповіді)

Дякую за вашу думку. А зараз, увага:

- занЯття - те, чим хто-небудь займається (справа, праця);

- заняттЯ - урок, лекція в навчальному закладі і взагалі навчальна справа.

Використовуючи саме такі ігрові прийоми можна розпочинати будь-яке заняття, це зосередить увагу дітей та налаштує на робочий лад.

У цьому і полягає специфіка нашої праці: поповнювати запас знань і умінь впродовж життя. Серед різних форм підвищення кваліфікації педагогів найефективнішою залишається цілеспрямована методична робота.

Сьогодні все частіше використовують нетрадиційні форми методичної роботи та цікаві альтернативні форми навчання дітей (проектна діяльність, дистанційне навчання). Але його величність урок у школі або заняття у закладі позашкільної освіти усе ж залишається основною формою освітнього процесу та традиційною, вивіреною часом, формою методичної роботи педагога. Цікаво, що навчальне заняття або урок як форма організації навчальної роботи існує з 17 століття. Цей педагогічний винахід виявився таким життєздатним, що і в наші дні залишається найпоширенішою організаційною формою освітнього процесу. Дійсно 98% робочого часу керівника гуртка присвячено саме заняттю: його плануванню, проведенню, модернізації, аналізу тощо. Час вносить корективи в структуру й типологію заняття, уметоди й засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків.

Саме тому сьогодні ми акцентуємо увагу на занятті, як основній формі навчання, як у закладі загальної середньої освіти, так і в закладі позашкільної освіти. Через нього проходять усі діти. І треба, щоб воно було сучасним, методично грамотним і, безумовно, цікавим.

Заняття в гуртку - це той "сценічний" майданчик, де не тільки викладаються знання, а й розкриваються, формуються та реалізуються особистісні якості вихованців.

Враховуючи специфіку роботи в гуртках кожен з вас вишукує власні знахідки, що відповідають саме вашому напрямку роботи та саме вашим вихованцям.

Однак, є загальні вимоги до організації  і проведення занять, яких потрібно дотримуватися.

Рекомендації щодо проведення занять:

• вчитайся в розділ програми, який потрібно вивчити на занятті, а в деяких випадках - і в пояснювальну записку до програми;
• вивчи матеріал цього розділу, питання теми;
• сформуй задум заняття, дай відповідь на запитання, щоб ти хотів досягнути в результаті проведення заняття, сформулюй мету заняття;
• вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для матеріалу і вихованців;
• зістав вибрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на занятті;
• продумай структуру заняття і зафіксуй усе в плані-конспекті;
• приготуй навчальні посібники;
• повтори основні елементи плану, продумай структуру заняття, продумай непередбачувані обставини;
• запитай себе: "Ти готовий до заняття?".

План-конспект заняття гуртка

Дата _______________________

Рівень, рік навчання _________________

Тема: ______________________________

Мета, завдання: _____________________

Тип заняття, форма організації заняття ___________________

Обладнання заняття _________________

Перебіг заняття

1. Організаційний етап.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Оголошення теми й мети заняття.
4. Мотиваційна виховна бесіда.
5. Фронтальна бесіда (актуальність знань, умінь, навичок).
6. Пояснення нового матеріалу.
7. Практична частина заняття.
8. Перевірка знань, умінь, навичок, засвоєних на занятті.
9. Організаційне закінчення заняття, підбиття підсумків, домашнє завдання.

Найбільш характерні недоліки при підготовці до заняття і під час його проведення:

• нехтування підготовкою плану-конспекту проведення заняття;
• невміння якісно побудувати заняття;
• не приділяється належна увага мотивації вихованців до заняття. Існує три види мотивації навчальної діяльності гуртківців:
  соціальна - підняти авторитет дитини серед товаришів, похвалити за старанність у роботі; 
  прагматична - посилити увагу до інформації, яка буде потрібна, наприклад, при вступі до ЗВО або при придбанні спеціальності тощо; 
  змістовна - застосування знань у нестандартних ситуаціях, введення дітей у проблемні ситуації.
• тема, мета заняття не оголошується зовсім чи оголошення не адаптоване до сприйняття дітей. Необхідно перш за все:
  - пояснити важливість теми та викликати інтерес дітей до почутого; тема, яка пропонується вихованцям, може відрізнятися від теми, записаної в плані тільки за стилем (художній-діловий), але тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий задум заняття;
  - також необхідно зробити мету заняття метою виховнців, щоб досягти бажаного результату.

 А перш ніж сформулювати триєдину мету заняття, ви маєте знайти відповіді на питання: 
- чого має навчити це заняття;
- як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?
- як вплине на погляди, почуття, над чим примусить замислитися, що спонукає дітей до критичного мислення.

 Мета заняття: навчальна, виховна, розвивальна.

Навчальна мета (навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії.

Пропонуються типові формулювання, які знадобляться при складанні плану-конспекту заняття.

Типові формулювання:
- навчити, дати уявлення, пояснення, розповісти, розкрити...;
- сформувати (закріпити) певні навички та вміння...;
- розширити, поглибити, збагатити, узагальнити знання...

Виховна мета (виховати) - спрямована на виховання загальнолюдських цінностей.

Типові формулювання:
- виховувати почуття...;
- прищеплювати...;
- сприяти в ході заняття вихованню певних якостей...;
- для рішення завдань (естетичного, морального, духовного, громадянського...) виховання...;
- залучити, заохотити, зміцнити інтерес...;
- викликати неприйняття...

Розвивальна мета (розвинути) - спрямована на розвиток творчого потенціалу.

Типові формулювання:
- розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам'ять, увагу...;
- розвивати почуття (кольору, світу)...;
- формувати практичні навички та вміння...;
- удосконалювати вміння та навички...;
- забезпечити в ході заняття розвиток...

Важливо нагадувати тему, мету і завдання протягом заняття.

Наступні недоліки:

• відхід від теми ускладнює проведення заняття;
• а також - невміння поставити акцент на найголовніше: якщо у вихованців виникають проблеми, розподіліть матеріал на дрібні частини;
• далі - не приділяється увага різноманітності завдань, що стимудюють розвиток творчих здібностей дітей;
• не використовуються інтерактивні методи навчання. Як ви вважаєте - яким повинно бути заняття, щоб вихованці сказали: "Я біжу на заняття гуртка!". Безумовно - цікавим, таким, що пробуджує розум та уяву, розширює світогляд. Тому доречно використовувати в роботі ігрову діяльність;
• завжди пов'язуйте інформацію з життєвим досвідом вихованців, намагайтеся оцінювати подачу будь-якого навчального матеріалу з позиції дитини, тоді народжуються заняття, на яких дітям працювати легко, бо всі структурні компоненти підпорядковуються віковим особливостям: фізична спроможність, емоційне сприйняття навколишнього світу, мовленнєвий розвиток, прагнення отримувати нові знання;
• робіть аудиторію та заняття більш привабливими та цікавими;
• механічно не запозичуйте передовий педагогічний досвід;
• раціонально використовуйте час;
• починайте та завершуйте заняття вчасно;
• і, безумовно, недоліком є: невиразність мови, монотонність голосу педагога або навпаки - скоромовка, пояснення теми із схиленою головою, нерухомість фігури; неохайний зовнішній вигляд, байдуже ставлення до всього, що відбувається на занятті.

Далі пропоную зупинитися на здоров'язберігаючих технологіях навчання, коли мають бути створені всі належні умови для його проведення, а саме:

• використання елементарної діагностики втомлюваності вихованців на занятті, яка полягає у порівняльному аналізі виразу облич дітей, оцінки часу виконання вихованцями певного виду завдань;
• зменшення втоми дітей шляхом використання динамічних пауз, фізкультхвилинок, творчих завдань, емоційна подача навчального матеріалу, використання наочності, гумору тощо;
• створення психологічного клімату - де головне - доброзичливе відношення до вихованців;
• дотримання санітарно-гігієнічних умов реалізації освітнього процесу - це виконання норм освітлення, вологості, температури повітря; організація динамічних, ігрових, танцювальних перерв тощо.

Основні вимоги до організації занять

Дидактичні вимоги до організації занять:

• чітке визначення освітньої мети заняття як прояву його освітньої функції;
• основна мета має відповідати його освітній функції;
• застосування у своїй системі занять дидактичних принципів навчання;
• обрання найраціональніших методів і прийомів, а також засобів для досягнення визначеної мети заняття.

Виховні вимоги до заняття:

• постановка виховної мети заняття і відповідного завдання з виховання у розумовому, моральному, трудовому напрямах;
• урахування індивідуальних особливостей вихованця, зокрема рівня інтелектуального розвитку, мотивації ставлення до навчання, дії стимуляційних методів.

Психологічні вимоги до заняття:

• організація та здійснення сприйняття, усвідомлення, запам'ятовування та осмислення навчальної інформації;
• розвиток довільної та післядовільної уваги вихованців, її концентрації на найскладніших і найвідповідальніших заняттях;
• застосування мнемонічних прийомів (механічного і смислового) запам'ятовування заняття, тренування вмінь на занятті;
• розумове виховання й самовиховання особистості у процесі навчання.

 Гігієнічні вимоги до заняття:

• дотримання режиму гігієни в кабінеті;
• стеження за станом здоров'я;
• явка педагога в абсолютно здоровому стані.

Далі пропоную розглянути типи занять та їх структуру, що залежить від теми, мети та творчості педагога.

Типи заняття:

• заняття формування (засвоєння)знань;
• заняття формування і удосконалення знань та вмінь;
• заняття застосування знань, вмінь та навичок;
• заняття узагальнення та систематизації знань;
• заняття контролю та коригування знань, умінь, навичок;
• комбіновані заняття.

В позашкільній педагогіці використовуються як шкільні типи заняття та його форми, так і нетрадиційні.

Кожне заняття миає свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. Тип - це орієнтир, обличчя заняття.

А ми переходимо до розгляду етапів заняття:

1. організаційний етап;
2. етап перевірки домашнього завдання;
3. етап актуалізації суб'єктивного досвіду вихованців;
4. етап первинної перевірки розуміння вивченого;
5. етап закріпленого вивченого;
6. етап застосування вивченого;
7. етап узагальнення і систематизації;
8. етап контролю та самоконтролю;
9. етап корекції та інформування про домашнє завдання;
10. етап підбиття підсумків навчального заняття.

Звертаю вашу увагу, що окремі етапи заняття можуть бути самостійними навчальними заняттями з чітко вираженою дидактичною метою та своєю структурою.

Форми організації заняття

• всім відомі групові, але в межах групи можливо виділяти підгрупи;
• індивідуальні, де передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності та претендують на роль солістів, виконавців головних ролей.

У гуртках, де передбачена сумісна робота різновікового складу груп одного напрямку (вокальний, хореографічний), передбачені обов'язкові зведені репетиції, ансамблева робота.

Декілька слів про обладнання.

Визначте для себе формулу успіху: "Учитись легко, коли вчитись цікаво", тому заняття повинні бути насичені практичною діяльністю та відповідною наочністю. Пам'ятайте, що обладнання має бути сучасним та відповідати вимогам сьогодення.

Останнє питання, яке ми з'ясуємо: поради щодо проведення відкритого заняття.

Однією із сходинок до підвищення методичного рівня кожного педагога є відкрите заняття, яке на відміну від звичайного - спеціально підготовлена форма організації методичної роботи педагога, але в той же час на ньому протікає реальний навчальний процес. Тип і форма проведення відкритого заняття, методи організації роботи вихованців можуть бути будь-якими, але при цьому слід пам'ятати, що відкрите заняття - не час для апробації нових способів організації навчальної діяльності вихованців. Воно має відбуватися у звичайній, відомій і педагогу, і дітям формі, тільки тоді й педагог, і вихованці зможуть почуватися впевнено і комфортно. Для відкритого заняття може використовуватися будь-який вид заняття, необхідно продемонструвати не тільки структурні елементи заняття, але й педагогічні знахідки педагога.

При проведенні відкритого заняття дотримуються всі вимоги до освітнього процесу. Воно проводиться в звичайних умовах, із загальною тривалістю, у звичайній діловій обстановці, у звичному для вихованців і педагога приміщенні, бажано без додавання зайвого ажіотажу.

Пам'ятайте, що відкрите заняття не повинно завдавати шкоди дітям. Вихованці повинні отримати стільки знань, скільки вони засвоїли б на звичайному занятті. Усі запрошені повинні дотримуватись педагогічного такту, у жодному разі не втручатись у хід заняття, не виражати у присутності вихованців свого ставлення до роботи педагога, який його проводить. Число запрошених на відкрите заняття не може бути безмежним, щоб не створювати дискомфорт і для педагога, і для вихованців.

Неприпустима "репетиція" відкритого заняття. Ця вимога порушується всюди: педагоги попередньо готують до заняття, "програють" його, називаючи все це підготовкою відкритого заняття.

Матеріально-технічне оснащення заняття необхідно продумати і випробувати заздалегідь, а також спланувати послідовність використання всього оснащення.

Наочність необхідно відбирати так, щоб її уживання давало оптимальний ефект задля досягнення поставлених цілей. Але слід пам'ятати, що занадто велика кількість наочності розпорошує увагу вихованців. Будьте скромні й не перевантажуйте гурткове заняття наочністю як прикрасою.

Не відхиляйте будь-яку допомогу колег, методистів, адміністрації, чим більше порад або навіть критичних зауважень буде вам адресовано, тим більша вірогідність успіху.

Методичне забезпечення відкритого заняття:

• журнал планування та обліку роботи гуртка;
• конспект відкритого заняття;
• дидактичний, роздавальний матеріал;
• завдання для самостійної роботи вихованців;
• варіанти завдань або запитань для організації домашнього завдання;
• методична розробка або рекомендації із проведення відкритого заняття.

Структура методичної розробки:

• анотація (пояснювальна записка), в якій викладаються педагогічні цілі, завдання, очікувані результати;
• схема заняття (структура);
• детальний конспект (сценарій) заняття;
• зразки дидактичного матеріалу;
• список використаної літератури.

Також необхідно скласти і план проведення заняття з чітким і розумним розподілом часу та вказівками, що і як повинні робити керівник гуртка і вихованці. Згодом він повинен стати опорою для самоаналізу й аналізу проведеного заняття.

Уміння аналізувати власну діяльність - це важлива риса будь-якої людини, тим більше для педагога, як людини творчої. Педагог повинен уміти аналізувати свою діяльність і заняття, як основну її форму. Усе починається з визначення місця навчального заняття в загальному курсі.

Під час самоаналізу педагог надає:

• коротку характеристику заняття;
• оцінку мети, яку ставить, та аналіз її досягнення;
• характеристику об'єму змісту навчального матеріалу;
• оцінку якості засвоєння дітьми навчального матеріалу;
• характеристику методів викладання та оцінку ефективності її використання;
• оцінку активності вихованців;
• самооцінку (мова, логіка, відносини з дітьми тощо).

Запитання для самооцінки:

• що нового для розуму, пам'яті, уваги, здібностей дітей дало це заняття?
• наскільки оптимально було побудоване заняття?
• чи відповідало воно зацікавленням, темпераменту, рівню розвитку гуртка?
• чи активними були вихованці, хто скільки виступав, чому мовчали інші, як стимулювалась робота?
• яким був темп заняття? Чи підтримувалась цікавість вихованців протягом усього заняття?
• чи актуальні отримані знання для дітей, чи спираються вони на життєвий досвід, попередньо отримані знання?
• чи був чітким інструктаж дітей перед виконанням завдання?
• як контролювалась робота дітей? Чи всю працю вихованців оцінено?
• яка психологічна атмосфера заняття? Чи змінився ваш настрій після заняття?
• що можна вважати недоліками, а що - перевагами?

Обговорення й аналіз відкритого заняття.

Обговорення повинно відбутись безпосередньо у день проведення заняття. Перше слово надається педагогу, який проводив заняття, що допоможе присутнім зрозуміти його педагогічний задум, продемонструє педагогічну й методичну обізнаність педагога, який говорить обов'язкову похвалу щодо самого себе ("Я пишаюся тим, що мені вдалося..." - називає три речі, які вдалися найкраще); критично оцінює свої невдачі: "Якби я проводила заняття вдруге, я б змінила...". Після виступу присутніх, які детально й об'єктивно розкриють переваги та недоліки заняття в діловому та доброзичливому тоні, слово знову надається керівнику гуртка. Він відзначає, які зауваження сприймає, з чим він не згоден і чому, доводить власну точку зору.

Також під час відкритого заняття не варто нехтувати загальними порадами, як не треба його проводити.

Перше "не треба".

Не треба перетворювати учня на пацієнта, коли дитина на відкритому занятті, як пацієнт у хірурга: наркоз ввели і щось із ним роблять. Зрозуміло, що для користі, але що і як - не зрозуміло. Та й розуміти не хочеться, прокинусь - побачу, що відрізали. Тобто щохвилини вихованець і не здогадується, що з ним буде далі.

Наступне "не треба".

Не треба починати заняття з вислову: "Сьогодні ми проведемо заняття у незвичній формі". Як правило, цю фразу вимовляють з інтригою в голосі. Але навіщо? Педагог цим викриває себе і перед присутніми ("Отже він так взагалі не працює") і перед дітьми ("Он як перед комісією виступає!"). До чого це призводить на відкритому занятті? Педагог не може впоратися з новою для нього формою, заняття "розповзається", втрачаючи цю незвичну форму, діти в ній не вміють діяти, тому багато часу витрачають на опанування атрибутів нової форми.

Що ж робити - не брати оригінальні форми? Звісно, ні. Але важливо пам'ятати, що використання будь-якої нової форми передбачає певні правила педагогічної "техніки безпеки": жодних нових форм на занятті - усе слід апробувати до відкритого заняття.

Наступна група "не треба" пов'язана зі змістом навчального матеріалу. Не можна підвищувати рівень складності матеріалу, демонструючи цим високий рівень роботи з вихованцями, адже стандарти придумали для того, щоб захистити дітей від сваволі педагога. Тому дотримуйтесь міри.

Підбиття підсумків - не менш небезпечний момент. Найчастіше педагогинаприкінці заняття ставлять запитання: "Чи сподобалось вам заняття, діти?". І наші чудові діти разом відповідають: "Так". Невже вони підведуть педагога, що складає іспит перед суворою комісією? Пропонується несподіваний фінал - якщо на початку заняття призначити буркуна й оптиміста, то наприкінці по одній хвилині на їхню реалізацію достатньо, щоб підбити організаційні підсумки заняття. Але важливо, щоб ці прийоми не були несподіванкою для дітей і хоча б зрідка їх використовувати й на робочих заняттях.

І - найголовніше: якщо ви не вмієте утримувати дисципліну в групі, то про інші ваші таланти вихованці не дізнаються. Без педагогічних вимог успіху у вихованні і навчанні не досягнути, без авторитету не працюють педагогічні вимоги, авторитет неможливий без любові до свого предмету, дітей, світу; любов неможлива без розумної вимогливості, а вимогливість лежить в основі педагогічних вимог - ось коло і замкнулося!

Наші діти уявляють ідеального педагога люблячим, позитивним, принциповим, доброзичливим, цілеспрямованим, ерудованим, успішним, мудрим, інтелігентним, талановитим, креативним тощо. Тож давайте, приходячи на заняття, забувати свої негаразди та труднощі. Якщо цього не робити, то діти перестають реагувати на "холодного викладача". Вони звикають до того, що там, де педагог завжди напружений, у поганому настрої не буде нічого цікавого або несподіваного. Діти чекають на неймовірні враження та позитивні емоції, які надасть їм педагог, чекають на зустріч з успішною, впевненою в собі особистістю. Безумовно, весь час знаходитися в стані емоційного підйому дуже складно, але професійна людина повинна вміти розподіляти свої емоції.

І, нарешті, частіше посміхайтеся, адже ваша усмішка свідчить дітям про те, що зустріч з ними вам приємна і створює загальний позитивний настрій.